- скажений
- skażenyj
прикм.1) frenetyczny2) wściekły
Українсько-польський словник. - ВТФ «Перун». А.В. Малецька, 3.Є. Ландовські. 2007.
Українсько-польський словник. - ВТФ «Перун». А.В. Малецька, 3.Є. Ландовські. 2007.
скажений — а, е. 1) Хворий на сказ; який сказився. Скажений вовк. || рідко. Який має психічний розлад; божевільний. || у знач. ім. скаже/ний, ного, ч.; скаже/на, ної, ж. Хвора на сказ чи божевільна людина (уживається перев. як лайка). 2) Який легко втрачає… … Український тлумачний словник
скажений — (який легко втрачає самовладання, нестримний у гніві), несамовитий, нестямний, шалений, сам не свій … Словник синонімів української мови
скажений — прикметник хворий на сказ; несамовитий; дуже сильний … Орфографічний словник української мови
скажений — на, не, Ол. Дуже сердитий, дуже злий … Словник лемківскої говірки
бісен — скажений … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
бѢсний — скажений, шалений … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
стеклий — Встеклий, стеклий: Стеклий: скажений [2;14;27;48;51;XX] Я бігав 2 тижні, як стеклий, і нагризся тільки, що Cyce [XX] скажений, божевільний [1,13,X] скажений [IV,V,VIII,XIII] шалений, божевільний [46 2;46 1] … Толковый украинский словарь
встеклий — Встеклий, стеклий: скажений [27] скажений, божевільний [13] див. стеклий [14;V] … Толковый украинский словарь
несамовитий — I 1) (який перебуває у стані сильного душевного потрясіння, збудження, не здатний контролювати свої вчинки); шалений, ошалілий, ошаленілий (від збудження, роздратування, гніву тощо); скажений, оскаженілий, осатанілий (від роздратування, гніву… … Словник синонімів української мови
затятий — а, е. 1) Який уперто наполягає на своєму, намагається зробити по своєму, домагається свого; упертий. || Стійкий, непохитний. 2) Який виражає найвищий ступінь ознаки, вияву чого небудь. || Який довго не припиняється, не змінюється. || Скажений,… … Український тлумачний словник
здичілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до здичіти. 2) у знач. прикм., перен. Те саме, що здичавілий 3). || Який виражає здичіння. 3) у знач. прикм., перен. Дикий, скажений … Український тлумачний словник